"Емоційна підтримка дитини в сім'ї" виступ до батьківськіх зборах

Психолог

«Емоційна підтримка дитини в сім'ї (емоційне благополуччя дитини)» 

     Фундамент емоційного благополуччя закладається ще в дитячому віці і залежить, в першу чергу, від дорослих, які оточують дитину і взаємин, які складаються між ними.

    Емоційне благополуччя забезпечується проявом турботи дорослого й демонстрацією дитині свого позитивно – емоційного ставлення до неї.

    Емоційне благополуччя дитини свідчить про те, що дорослі, які її оточують, добре розуміють що їй необхідно, що її цікавить, що відповідає її реальним потребам. Емоційне неблагополуччя дитини, на відміну, говорить про дисбаланс між цими чинниками.

    Емоційне благополуччя – базове почуття емоційного комфорту, що забезпечує довіру й активне ставлення до світу. Воно проявляється в переважному позитивному тлі настрою, у стилі переживання результатів дій, успіхів і невдач у розвитку пізнавальної мотивації, у ставленні до оцінки дорослого, у розвитку самоконтролю, переживанні сімейної ситуації. 

Чеський психолог Зденек Матейчик пише, що «родина – це середовище, в якому задовольняється фундаментальна потреба маленької дитини бути прийнятою всерйоз і бути шанованою.»

       Емоційне благополуччя дитини виражається в таких її рисах:

  • довіра до світу;
  • здатність проявляти гуманні почуття;
  • уміння співпереживати й відчувати стан іншої людини;
  • наявність позитивних емоцій і почуття гумору;
  • здатність і потреба в тілесному контакті; почуття подиву;
  • варіативність поведінки;
  • здатність до позитивного підкріплення себе та власних дій;
  • упевненість в собі;
  • уміння знаходити спільну мову з іншими людьми.
 

Саме в родині задовольняються провідні потреби дитини – дошкільника:

 
  • у любові та прийнятті;
  • у розумінні й повазі;
  • у довірі до навколишнього світу;
  • у нових враженнях;
  • у самостійності;
  • чітко дотримуватися не суперечливих правил;
  • у ритмічній організації життя.

Способи задоволення емоційних потреб дитини:

  • контакт очей;
  • тілесний контакт;
  • пильна увага;
  • дисципліна, режим;
  • приклад дорослих;
  • забезпечення самостійності.

     Діти, котрі мають із батьками міцний емоційний зв'язок, добровільно дотримуються встановлених правил.

     Один зі способів зміцнити такий зв'язок із дитиною – навчити її позитивної взаємодії в повсякденному житті. Для цього дотримуйтеся рекомендацій:

1. Обіймайте дитину щодня. Діти почуваються в безпеці, коли відчувають фізичний контакт із батьками. Тактильний контакт із батьками в ранньому віці впливає на самооцінку, задоволеність життям і соціальну компетентність у майбутньому, а також має позитивний вплив на фізичний та психічний розвиток дитини. Обіймайте дитину вранці, перед сном і якомога частіше упродовж дня.

2.  Приймайте дитину з усіма її позитивними і негативними якостями, цікавтесь її внутрішнім станом, переживаннями, бажаннями.

3. Створюйте позитивну емоційну атмосферу в сім'ї, відмовтесь від непорозумінь, конфліктів, категоричності, підвищених, необґрунтованих та незрозумілих вимог до дитини.

4. Грайтеся з дитиною. На час гри поверніться в дитинство. Так ви краще порозумієтеся зі своєю дитиною. Зберіть разом із нею конструктор, пограйтеся в ігри на уяву, комп'ютерні або спортивні ігри.

5. Знайдіть, над чим посміятися разом із дитиною. Виховання не завжди має бути серйозним. Веселі моменти, пережиті з дитиною, створюють чудові спогади й допомагають і вам, і вашій дитині долати тривоги.

6. Виділяйте час, щоб поспілкуватися з дитиною наодинці.  Давайте дитині змогу розповісти про її потреби, виявляйте свою любов, грайтеся з нею і спільно виконуйте ті чи інші справи.

 

7. Забезпечуйте в родині безпечний для дитини простір, захистить її від негативних переживань, навчіться керувати власними емоціями і діями;

 

 8. Живіть сьогоднішнім моментом. Як часто ви знаходитеся тут і зараз? Хоча б іноді відволікайтеся від справ і насолоджуйтеся теперішнім моментом. Це чудовий спосіб пробудити свої почуття.

 

9. Підтримуйте віру дитини у власні сили та можливості, заохочуйте розвиток її здібностей (емоційно-вольових, інтелектуальних, психомоторних).

 

10. Застосовуйте виховні методи та стратегії поведінки відповідно до віку і поводження дитини, включаючи різноманітні форми заохочень і обмежень (наприклад, хваліть за реальні результати і ігноруйте демонстративні прояви дитини, залежно від їх міри);

 11. Під час спілкування з дитиною не використовуйте електронні пристрої. Переконайтеся, що ваш мобільний телефон вимкнений або у беззвучному режимі, а інші пристрої – поза полем зору. Це дасть дитині зрозуміти, що ви цінуєте час, проведений разом із нею, і допоможе зміцнити емоційний зв'язок між вами.

12. Будьте поруч з дитиною в її труднощах і радощах, схвалюйте найменші успіхи дитини (особливо якщо вона невпевнена і сором’язлива).

13. Розмовляйте з дитиною перед сном і обіймайте її. Дитина повинна лягати спати в спокійному стані, а не з примусу батьків. Дитина в цей момент має почуватися в безпеці. Якщо її щось турбує, у неї повинна бути змога поділитися з вами своїми почуттями. Вислухайте дитину, прийміть її почуття. Заспокойте її і дайте зрозуміти, що з вами вона в безпеці.

14. Будьте терплячими і доброзичливими


частина матеріалу із сайту«Розвиток дитини» 





Все рекомендации  
Разработка сайта: Little.com.ua