«Артпедагогіка як засіб розвитку творчих здібностей дітей»

Психолог

        «Артпедагогіка як засіб розвитку творчих здібностей дітей»


Неповторність кожної людини не викликає сумнівів, але вміння пред'явити свою унікальність не сформована ще у дітей.

 

Відповідно до східної мудрості, "картина може висловити те, що не висловить і тисяча слів". На думку В.С. Мухіної та інших дослідників, малюнок для дітей є не мистецтвом, а мовою. Малюючи, дитина потрапляє в казку, наповненою радістю, взаєморозуміння, успіху.

 

Одним із прикладів інноваційного педагогічного напрямку є арт-педагогіка.

 

Педагогічна арт-терапія - це чарівна країна. Там дитина навчиться бути самим собою, стане розуміти почуття інших, і використовувати емоції як засобу спілкування. Допоможуть нам впоратися з труднощами чари, гумор і справедливе ставлення до добра і зла, які живуть у казках, чарівні та дивні звуки музики, а так само багатство образів і барв творів великих художників і самих малюків. До душі кожної дитини важливо знайти особливий ключик. Наповнюючи внутрішній світ малюка яскравими враженнями, допомагаючи йому опановувати різноманітністю техніки і прийомами малювання, радію кожній новій удачі разом з ним. Всі діти дуже люблять малювати. У своїх маленьких шедеврах вони передають своє ставлення до навколишнього світу і дають можливість виплеснутися свого "Я".

 

Педагогічна арт-терапія - технологія, що дозволяє при відносно невеликих тимчасових і фінансових витратах створити умови для виявлення потенційних можливостей і стимулювання особистісного зростання дитини, корекції і розвитку (самореалізації, самовираження, підвищення адаптивних здібностей особистості, зміна стереотипів її поведінки, прояв соціальної і творчої активності).

 

Артпедагогіка — синтез двох галузей наукового знання (мистецтва та педагогіки), який забезпечує розробку теорії та практики педагогічного процесу творчого розвитку дітей завдяки художньо-творчій діяльності (музичній, зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізовано-ігровій).

 

Арт-педагогіка об'єднує арт-терапію та навчання. Арт-педагогіка має потужний потенціал, актуалізація якого дозволяє кардинально міняти дидактичні підходи до процесу навчання, виховання, розвитку особистості, організації та реалізації спільної інтелектуальної та емоційно-художньої діяльності педагога і вихованця.

 

Використання   арт-педагогіки дає можливість неформально реалізовувати процес інтеграції наукових і практичних знань, умінь, навичок у різних видах діяльності (мовної, пізнавальної, рухової, художньо - естетичної і т.д.).

 

Дослідження показали, що заняття, що включають арт-педагогічні технології, дають більший виховний, розвиваючий і навчальний ефект. В особливій символічній формі: через малюнок, гру, казку, музику - ми можемо допомогти дитині дати вихід своїм емоціям, переживанням, отримати новий досвід вирішення конфліктних ситуацій. Характер подібних занять залежить від індивідуальних труднощів дитини.

 

Цілі арт-педагогіки: пошук, розробка та впровадження засобів, методів і технологій, які сприяють більш якісному та ефективному навчанню і вихованню.

 

Розвиток особистості засобами мистецтва має сприяти формуванню цілісного світовідчуття, створення морально й естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом у всьому різноманітті його видів. Результат - спонукання дитини до прояву своїх творчих здібностей. Саме інтерес дитини до самої себе і до того, що її безпосередньо оточує, є одним з найбільш потужних чинників мотивації.

 

У арт-педагогіці вони спрямовані на:

 

- формування у дитини з проблемами в розвитку естетичного ставлення до навколишнього засобами різних видів мистецтва;

 

- формування основ художньої культури, морально-естетичних якостей особистості дітей з різними порушеннями у розвитку;

 

- оволодіння дитиною певними художніми засобами вираження, притаманними різним видам мистецтва, і відображення з їх допомогою своїх почуттів, свого ставлення до світу, своїх творчих задумів;

 

- забезпечення і задоволення особливих потреб у вихованні та навчанні осіб з відхиленнями засобами різних видів мистецтва;

 

- організацію корекційно-компенсуючої, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, заснованої на їх посильної участі в різноманітних видах і формах художньо-творчої діяльності (художньо-мовленнєвої, музичної, образотворчої, декоративно-прикладної, театралізованої).

 

Сутність артпедагогіки полягає у вихованні та навчанні, розвитку осіб засобами мистецтва, формування у них основ художньої культури і оволодінні практичними вміннями в різних ви­дах художньої діяльності.

 

Активними називають методи, при використанні яких навчальна діяльність носить творчий характер, формує пізнавальний інтерес і творче мислення.            

Дошкільний вік — важливий етап виховання творчого мислення дитини. У пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

Навчально-виховна діяльність буде успішнішою, якщо у дітей сформується позитивне ставлення до фізкультурно-оздоровчого процесу. Тобто, якщо дитина матиме сильні, яскраві, глибокі мотиви, що спонукатимуть її діяти активно, перемагати неодмінні труднощі, наполегливо рухатися до наміченої мети.

Основні напрями артпедагогіки, завдяки яким розвиваються рухово-творчі здібності дітей старшого дошкільного віку, — це кінезитерапія, казкотерапія, імаготерапія.

Кінезитерапія—творча діяльність, що базується на зв'язку музики та рухів, спрямована на формування та корекцію емоційно-особистісної сфери та психо-моторики дошкільників. Вона містить: танцетерапію, корекційну ритміку, психогімнастику.

Основна її функція — зняття емоційних тисків, при тому, що танок чи ритмічні рухи — це засоби невербального спілкування та розрядки емоційного напруження, забезпечення релаксації, регуляції емоційного стану, корекції моторної сфери.

Кінезитерапію з дошкільниками проводжу у формі тематичних занять, що будуються на імпровізованій діяльності педагога та дітей. На заняттях використовую різноманітні вправи під музику, що засновані на природних рухах тіла, уникаючи суворої регламентації.

Практичний показ:

•    вправа «Крок польки» (ігротанець);

•    вправа «Поплескаємо-потупаємо» (ігроритміка);

•    вправа «Ми - весняні квіточки» (психогімнастика).

Елементи казкотерапії можна використовувати у системі фізичного виховання в таких формах роботи: сюжетні фізкультурні заняття, фізкультурні розваги, гімнастика пробудження, фізкультхвилинки, фізпаузи тощо.

Цікаві методичні прийоми запропоновані в книзі Дж. Родарі «Граматика фантазії»: «Фантазери»; «Вісь вибору»; «Книга суперечностей»; «Риторичне запитання «Що було б, якщо...?»; «Префікс»; «Творча помилка, або Книга помилок»; «Словесна гра»; «Лімерика»; «Конструктор загадки»; «Біном фантазії»; «Біном казки»; «Фантастична канва»; «Багаторукий малюнок» тощо. Кожний з цих прийомів можна вдосконалити рухово-творчими діями дітей.