«ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї ТА В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

Методист

 Консультація  для для вихователів та батьків дошкільного навчального закладу за темою: «ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ В СІМ'Ї ТА В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

    Права дітей дошкільного віку  у сім'ї часто порушуються. Зменшується кількість закладів системи соціальної сфери, внаслідок чого діти все частіше залишаються без нагляду. Як результат – у більшості батьків різні прояви поведінки дітей викликають безпорадність, а подекуди і відчай. Не знаючи, як поводитися в скрутних випадках, батьки часто вдаються до тілесних покарань, погрожують дітям, залякують їх і виявляють надмірну суворість. Подібна ситуація є дуже небезпечною як для здоров'я дитини, так і для розвитку її особистості.

    Права і гідність дитини захищає міжнародне та українське законодавство.

    Дитячим фондом ООН-ЮНІСЕФ, що здійснює міжнародній захист прав дитини, розроблені такі основні документи:

·        Декларація про вправа дитини (1959 р.)

·        Конвенція ООН про права дитини (1989 р.)

·        Всесвітня декларація про забезпечення вживання, захисту і розвитку дітей (1990р.)

Крім того, Україна прийняла законодавчі акти:

·        Закон про освіту;

·        Закон «Про попередження насильства в сім'ї»;

·        Закон «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»;

·        Закон про охорону дитинства.

     Крім того, в державі прийнята національна програма «Діти України» (1996 р.). Охороняє інтереси дитинства Сімейний кодекс України, який обумовлює, що «...здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків повинні ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом» (стаття 155).

    Щоб вихователі могли впливати на ситуацію щодо прав дитини, вони, перш за все, повинні бути підготовленими до цієї діяльності.

    Розпочинати її потрібно з виявлення неблагополучних дітей. Прикладом ефективного спостереження у цьому напрямку може стати сюжетно-рольова гра «Сім'я», тому що саме в ігровій взаємодії дошкільники відтворюють типові для їх сімей стосунки і взаємини. Змістовну інформацію про психологічний клімат сім'ї можна також отримати з малюнків дітей на теми: «Моя сім'я», «Моя найдорожча людина». Аналізуючи дитячи роботи, важливо звернути увагу на гаму кольорів цих малюнків, склад сім'ї, розміщення її членів, час виконання малюнка і спонтанні реакції (коментарі). Поширеними засобами вивчення сімейного мікросередовища є тестування батьків та відвідування неблагополучних сімей.

    Остання з названих форм роботи викликає певні труднощі, її використання в роботі ДНЗ зазвичай уникають. Однак саме вона є найбільш ефективною в роботі з батьками. Педагогові необхідно звернути увагу на форму звертання до дитини, вживання зменшувальна-пестливих або грубих слів, реакцію батьків на різноманітні, прохання, розповіді дітей, їхні витівки, капризи, а також  на емоційне забарвлення (тон, гучність, міміку), тілесні контакти (ласкаві дотики, прогладжування або грубі жести). Ефективним засобом педагогічного і правового спілкування є наочна агітація; семінари, які проводять завідувачі або старші вихователі. На семінарах розбирають проблемні ситуації з використанням анонімних анкет, відтворюють ситуації за допомогою інсценування, обговорюють літературні знахідки, запрошують психолога т інших спеціалістів.

    Як наочну агітацію можна використати пересувну теку «Мистецтво бути батьками», що містить такі положення:

1.      Ваша дитина ні в чому не завинила перед вами – ані в тому, що створила вам додаткові труднощі, ані в тому ,що не надала вам бажаного щастя, ані в тому, що не виправдала ваших сподівань. І ви не маєте жодного права вимагати того, щоб вона розв'язала ці проблеми.

2.      Ваша дитина – не ваша власність, а самостійна людина. Вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати її на свій розсуд ви не маєте жодного права. Ви можете лише допомогти дитині обрати життєвий шлях, вивчивши її здібності та інтереси і створивши умови для їх реалізації.

3.      Ваша дитина не завжди буде милою і слухняною. Її упертість і капризи  так само неминучі, як сам факт її присутності.

4.      У багатьох капризах і витівках малечі винні ви самі, тому що вчасно не розуміли її, не бажаючи сприймати дитину такою, як вона є.

5.      Ви повинні завжди вірити в краще і бачити все найкраще, що є у вашому малюкові. Будьте певні в тому, що рано чи пізно це найкраще обов'язково виявиться.

Настанови батькам щодо використання покарань доцільно розмістити у пересувній теці «Караючи, подумай: задля чого?»

1.      Покарання не повинно зашкодити здоров'ю – ні фізичному, ні психічному.

2.      Якщо є сумніви щодо того, карати чи не карати, - не карайте. Жодних покарань із метою «профілактики»!

3.      За один раз – одне покарання. Не позбавляйте дитину заслуженої похвали або нагороди.

4.      Не використовуйте покарань за провини, термін давності яких вже минув. Краще не карати, ніж карати пізніше.

5.      Покарали – пробачте.

6.      Дитина не повинна боятися покарань.

 





Все рекомендации  
Разработка сайта: Little.com.ua